на книжки

начесть

I. нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв. Насчитывать. При проверке счетов на него -чли сто рублей - перевіряючи рахунки (під час перевірки рахунків) на його нараховано (нарахували, налічено, налічили) сто карбованців. Начтённый - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.

II. Начитывать, начитать -

1) (изв. количество) начитувати, начитати, (о мног.) поначитувати чого; (быть в состоянии -тать, особ. при отрицании) вчитувати, вчитати. [Багато начитав цієї зими (Київ). Хіба цього багацько вчитаєш? (Звин.). Цього багато не вчитаєш (Брацл.)];

2) (вычитывать) начитувати, начитати, вичитувати, вичитати, (о мног.) поначитувати, повичитувати що. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.). Вичитав з книжки (Сл. Ум.)];

3) (произносить) проказувати що (як или мов (з книжки) читати), проказати що (як или мов (з книжки) прочитати). -вать сказки - проказувати казки, як (мов) з книжки читати;

4) кому (отчитывать) - вичитувати, вичитати кому. Начитанный -

1) начитаний, поначитуваний;

2) начитаний, вичитаний, поначитуваний, повичитуваний;

3) проказаний (як или мов (з книжки) прочитаний);

4) вичитаний;

5) прлг. - см. отдельно. -ться -

1) (стр. з.) начитуватися, бути начитуваним, начитаним, поначитуваним и т. п.;

2) чего (набираться чего из книг) - начитуватися, начитатися (о мног.) поначитуватися чого. [Начитавсь філології (Крим.)];

3) (вдоволь, сов.) начитатися, попочитати (досхочу), (о мног.) поначитуватися; (в некоторой степени) почитатися чого. [Лист у неї в руках; не надивиться на його, не начитається (Тесл.). Український письменник повинен почитатися путящих записів з народніх уст (Грінч.)].

* * *

1) начи́тувати, начита́ти

2) (читая, узнавать) вичи́тувати, ви́читати, начи́тувати, начита́ти

1. pron rel.

який, котрий, як, що

2. adv

1) як, згідно з; щодо

2) як наприклад

3) так (у головному реченні)

3. conj

1) тоді, коли; у той час як (тж just as)

2) як, у ролі

3) тому що, оскільки, через те що, бо

4) хоч, як би не

5) (з inf.)

* * *

n; (pl asses [`ʒsiːz]); іст.

1) ас ( давньоримська міра ваги)

2) ас ( давньоримська бронзова монета)

1. pron rel.

який, котрий, як, що

2. adv

1) як, згідно з; щодо

2) як наприклад

3) так (у головному реченні)

3. conj

1) тоді, коли; у той час як (тж just as)

2) як, у ролі

3) тому що, оскільки, через те що, бо

4) хоч, як би не

5) (з inf.)

* * *

1) вводить підрядні означальні речення або звороти з such, the same або so y головному речення який, котрий, як, що

2) вводить підрядні означальні речення, що відносяться до всього головного речення що, це

1) як ( наприклад)

2) як, однаково

3) у сполученнях

1) у підрядних реченнях, обставинних зворотах часу (часто just as) коли; у той час як, в міру того як

2) у підрядних реченнях причини тому що, оскільки, раз; способу дії як

3) вводить обставинні звороти порівняння як; подібно тому як

4) вводить предикатив е ін. члени речення зі значенням як; передається орудн. відмінком

5) вводить інфінітив результату е мети ( у сполученні з so) щоб; що

6) викор. у вступних словах, реченнях як

7) у сполученнях

1. n

книголюб

2. adj

люблячий книжки; що любить книжки

* * *

1. n

1) пень

2) обрубок; кукса, ампутована кінцівка

3) дерев'яна нога

4) коротун

5) залишок

6) недогризок (олівця)

7) недокурок

8) обрубок (хвоста)

9) корінь (зуба)

10) качан капусти

11) мор. уламок щогли

12) амер. корінець чекової (квитанційної) книжки

13) жарт. нога

14) імпровізована трибуна

15) pl коротко підстрижене волосся, щетина

16) важка хода

17) амер., розм. виклик на змагання

18) спиця крикетних воріт

19) дуплянка, вулик

20) жив. тушовка

21) гірн. цілик

2. v

1) розм. ставити в безвихідне становище; спантеличувати

2) робити агітаційну подорож; агітувати

3) шкандибати; важко ступати

4) ходити пішки

5) вибивати з гри (у крикеті)

6) зрубати (дерево)

7) корчувати

8) амер., розм. ударитися ногою

9) амер. викликати на змагання; підбурювати

10) жив. розтушовувати

11) розм. залишати без грошей

* * *

1) пень

2) залишок; недогризок ( олівця); недопалок ( сигарети); обрубок ( хвоста); пеньок ( зуба); капустяний качан; мop. уламок щогли; кукса, ампутована кінцівка; cл. корінець квитанційної або чекової книжки; недогарок ( свічки)

3) коротун

4) дерев'яна нога; нога

5) імпровізована трибуна; ( the stump) кампанія ( виборча); агітаційна поїздка по країні ( кандидата в президенти)

6) pl коротко обстрижене волосся, "щетина"

7) важкий крок

8) cл. виклик на змагання ( у чому-небудь важкому або небезпечному)

9) стовпчик крикетної хвіртки

10) колода, вулик

11) жив. розтушовка, паличка для тушування

12) гipн. цілик

1) заганяти в глухий кут, спантеличувати

2) вибивати з гри ( крикет)

3) здійснювати поїздки, виступаючи з промовами; агітувати ( під час виборчої кампанії)

4) шкутильгати, важко ступати (stump along, stump about); ходити пішки ( to stump it)

5) зрубати ( дерево); обрубувати ( суччя)

6) корчувати

7) cл. ударитися ногою ( об що-небудь)

8) cл. викликати на змагання; підбивати

9) жив. розтушовувати

10) cл. залишати без грошей

вместиться

1) (быть вкладываему) вміщатися (вміщуватися), вміститися; вкладатися, вкластися. [Книжки вкладаються в шафу. Книжки укладено (вміщено) в шафу];

2) (находить для себя помещение) зміщатися (зміщуватися), зміститися, міститися, поміститися, влазити (влізати), влізти, увіходити, увійти, втулятися, втулитися. [Щастя не зміщувалось у серці, щастя розривало груди (Коцюб.). У театрі містилося чоловіка 600 (Грінч.). Така мала хата, що вся сім'я насилу втулилася (Грінч.). В один мішок не влізе, не увійде].

* * *

несов.; сов. - вмест`иться

дублет (м. р.), дублета (ж. р.). -лет книги - дублета книжки, книжкова дублета, другий примірник книжки.

* * *

1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;

2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);

3) анат. - см. Книжка 2.

* * *

1) корінець (-нця), корінчик. -шок (выгнившего) зуба - корінець (корінчик) (вигнилого) зуба. -шок гриба - корінець (корінчик) гриба. Синенький -шок, бот. Pulmonaria officinalis L. - медунка; см. Медуница;

2) -шки (табак) - корінці, рубанка. Он курит -шки - він палить корінці;

3) (в переплёте) спинка, (чековой книжки и т. п.) корінець. [На спинці оправи вибито було золотий хрест (Крим.)]. Переплёт в -шок - оправа з шкуряною спинкою. -шок ордера - ордеровий корінець.

* * *

1) уменьш. коріне́ць, -нця́, корі́нчик

2) (квитанции, книжки) коріне́ць; ( переплёта) спи́нка

3) ( близкий друг) товаришо́к, -шка́

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

справедливість, правдивість, автентичність (-ости). [Автентичність рукопису]. Книги сомнительной -ности - книжки непевної автентичности (непевні книжки).

* * *

1) ви́тяг ( з книжки); цита́та, ви́писка

2) друк. (окре́мий) відби́ток

1) чек; контроль, перевірка, ревізія; затримка; противага ( чомусь); багажна квитанція; корінець (чека, квитанції, квитанційної книжки тощо); номерок; номер (підпис, знак, позначка) для попередження підробляння цінних паперів

2) перевіряти, контролювати, ревізувати; розслідувати; стримувати, обмежувати, заважати; виносити догану

•

- check a provocation

- voucher check

1) дозволяти; давати дозвіл

2) допускати, робити можливим, надавати

3) давати, видавати; виплачувати, субсидувати

4) визнавати, допускати; приймати, погоджуватися

5) брати до уваги, враховувати; зважати

6) робити знижку, робити поправку (на щось — for)

7) вихваляти; хвалити; схвалювати; санкціонувати

8) розм. вважати; робити висновок

9) амер. заявляти, стверджувати

* * *

1) дозволяти; давати дозвіл

2) недоглянути, недоглядіти ( що-небудь)

3) ( for) передбачати; враховувати; брати до уваги; робити поправку на ( що-небудь); (of) допускати

4) давати можливість, робити можливим

5) давати, видавати (звич. гроші); надавати

6) визнавати (справедливим, правильним); приймати; погоджуватися

7) кoм. робити, надавати знижку

8) aмep. прост. вважати, визнавати; робити висновок

1) за штуку; поштучно

2) розм. кожний; за (на) кожного; з голови

* * *